Оригинал материала находится по адресу:
Додав Art-Vertep 04 травня 2007
Нещодавно Оксана Забужко презентувала у Києві книгу «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (видавництво «Факт»).
Письменниця каже, що це — заключна частина її «дослідницької трилогії», п’ятнадцятилітнього «інтелектуального роману» із класиками української літератури — Тарасом Шевченком («Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу»), Іваном Франком («Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період»), а тепер і з Лесею Українкою.
«Notre Dame d’Ukraine…» Оксана Забужко називає своїм «боргом перед рідною культурою». «Ця книга — спроба не тільки нарешті перепрочитати і відчитати Лесю Українку, а й відповісти на питання: чому вона так і залишилася в українській культурі чужинкою? — розповідала письменниця кореспондентові „ВЗ“. — Це важлива частина моєї власної культурної, письменницької, творчої, інтелігентської спадщини, ідентичності. Я проговорювала її все життя у бесідах. Виросла на цьому. „Камінного господаря“ і „Кассандру“ знала напам’ять. Досі можу цитувати цілими розділами. Я багато завдячую прозі Лесі Українки, яка на свій час була дуже новаторською. Моїх „Дівчаток“ не було б, якби 90 років перед тим Леся Українка не написала оповідання „Приязнь“, у якому був сюжет дівчачої підліткової дружби — з усіма сексуальними імплікаціями».Письменниця каже, що це — заключна частина її «дослідницької трилогії», п’ятнадцятилітнього «інтелектуального роману» із класиками української літератури — Тарасом Шевченком («Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу»), Іваном Франком («Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період»), а тепер і з Лесею Українкою.
— Робота над цією книгою потягла за собою купу недосліджених питань, тому у ній — безліч посилань, джерел, окреслених лагун, які тепер потребують втручань істориків, релігієзнавців, культурологів, — веде далі Забужко. — Леся Українка випала із свідомості, тому що аристократка — раз (а українців переконали, що ми — селянська нація). Два — тому що спадкова аристократка — із козацької старшини, з усіма відповідними мислиннєвими структурами. Крім того, гностичка — єретичка, з точки зору канонічного православ’я, яке вона ненавиділа. У Європі це все — традиція лицарського міфу. А ми її не асоціюємо із власними традиціями… «Лісова пісня» — це ж у чистому вигляді легенда про Грааль. А «Камінний господар» — взагалі реквієм за всією лицарською культурою.
Галина Гузьо, «Високий замок»
Про автора
Коротка біографічна справка Оксана Забужко — одна з провідних українських письменників свого покоління, є автором трьох поетичних книжок: «Травневий іній» (1985), «Диригент останньої свічки» (1990),
