Марко Вовчок (*22 грудня 1833, маєток Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії — †10 серпня 1907, Нальчик) — українська письменниця
Марко Вовчок — літературний псевдонім Вілінської Марії Олександрівни, за першим чоловіком — Маркович, за другим чоловіком — Лобач-Жученко. Троюрідна сестра російського літературного критика Д.І.Писарєва.
Була знайома з Т.Шевченком, П.Кулішем, М.Костомаровим, І.Тургенєвим, Жулем Верном.
Твори мали антикріпосницьке спрямування.
Описувала історичне минуле України.
Біографія
Марія Вілінська народилася 22 грудня 1833 року в сім’ї армійського офіцера в маєтку Єкатеринське (тепер село Козаки Липецької області Російської Федерації).
У 1846—1848 роках виховувалася у приватному пансіоні в Харкові. Згодом жила в місті Орел в сім’ї багатої тітки. Тут познайомилася з відомим етнографом та фольклористом Опанасом Марковичем, що відбував заслання за участь в Кирило-Мифодіївському братстві.
1851 року одружилася з Марковичом і виїхала в Україну. Почала вивчати її мову, фольклор. Жила деякий час у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині.
1857 року за редакцією Марковича вийшли «Народні оповідання» Марка Вовчка.
У 1871—1872 роках редагувала журнал «Переводы лучших инностранных писателей», переклада з французької, англійської, німецької, польської (Жуля Верна, Дж. Грінвуда, Г. К. Андерсена, Б. Пруса). Разом з Д. Писарєвим перекладала «Походження людини» Чарльза Дарвіна на російську мову.
Померла Марія Вілінська 1907 року на хуторі Долинськ (тепер місто Нальчик), де й похована.
Творча спадщина
дві книги «Народних оповідань» (1857, 1962)
соціальна повість «Інститутка» (1859—1861) (початкова назва «Панночка»)
історичні казки-повісті «Кармелюк», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Невільничка», незавершені — «Гайдамаки», «Сава Чалий»
повісті «Три долі», «Павло Чорнокрил», «Сестра», «Дяк» та інші
збірка російською мовою «Рассказы из русского народного быта», повісті «Тюлевая баба», «Записки причетника» та інші.
близько ста перекладів
Тематика творчості
життя дітей
кохання
побут дорослих
сите й тупе існування міщанства
фальш ченців
паразитичне животіння дворян
трагізм життя селянства за часів кріпаччини («Горпина»)
боротьба проти кріпацтва («Ледащиця», «Інститутка»)
Особливості творчості
внесення нових жанрів і тем
звернення до фольклорних традицій
форма розповіді: у творах немає спеціального оповідача, є мистецький. Читач дізнається про все з уст народу
твори написані пісенною ритмізованою мовою з різноманітними інтонаціями, багатством синоніміки
Марко Вовчок — основоположниця дитячої української прози
Марко Вовчок зміцнила основи української соціально-побутової прози
Її творчості характерні висока ідейність, висока художність творів тощо
Твори
Горпина
Два сини
Дев’ять братів і сестра Галя
Інститутка
Ледащиця
Маша
Сестра
Три долі
