Женская поэзия

Ауслендер Роза

Оригинал материала находится по адресу:
http://www.city-tour.cv.ua/files/yearzvit/proua.htm


Місто Чернівці - обласний центр Чернівецької області або ще як називають цей край - Буковина, розташоване на південному заході України у межиріччі р. Прут. Територія міста становить 153 кв. км, населення - понад 240 тисяч чоловік.

Область має спільний кордон з Румунією та Молдовою, займає вигідне транспортно-географічне положення. Клімат є сприятливим протягом усіх сезонів: помірно-континентальний, вологий, лагідний влітку й м”який взимку.
Мальовничі ландшафти Карпат, природні заказники, лікувальні води та цілюще повітря, самобутній побут буковинських сіл, архітектурна спадщина Чернівців створює всі умови для гарного відпочинку в Буковинському краї

Історичний нарис.
Перша документальна згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408р. в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, коли тут було засновано митницю.
Територія нинішнього краю за час свого майже 600-літнього існування входила до складу різних держав: Київська Русь, Молдавське князівство, Османська імперія, Польща, Австро-Угорщина, Румунія, Радянський Союз, а з 1991 року – незалежної України.
Визначальним для розквіту Чернівців став прихід на Буковину у 1774 р. Австрії і рішення цісаря зробити їх столицею нової імперської провінції. Був затверджений міський статут і запроваджені адміністративні, економічні та санітарні заходи по упорядкуванню міста. У 1786 році Чернівці отримали австрійські міські права, було обрано перший магістрат.
Широкі права та пільги надавалися тим, хто оселявся в місті та будував кам”яні будинки, розпочинав свою справу та засновував виробництво: мануфактурникам, ремісникам, комерсантам. Це створювало підвалини для швидкого економічного розвитку та будівництва Чернівців.
Ядро історичної австрійської забудови міста сформувалося навколо площі Рінгпляц - сучасної Центральної площі. Прийнятий радіально-проміневий принцип розташування вулиць з влаштуванням містобудівельних вузлів - площ дозволяв раціонально використати складний рельєф місцевості і з часом створити архітектурні пейзажі, перспективи і панорами. На новий щабель піднялося місто, коли залізниця з”єднала центр Галичини Львів з румунським містом Ясси. З середини Х1Х ст. Чернівці стали прикордонною вузловою станцією, яка працювала на економіку міста і краю. Потяги везли на Північ і Південь, Схід і Захід ліс, цукор, худобу, вовну, сіль. В місті були відкриті товарна біржа, палата торгівлі і ремесел, поштамт, телеграф, Буковинський ощадний та філії іноземних банків. В Чернівці прийшов європейський капітал, почався будівельний бум. Прокладені і вимощені нові вулиці, побудований водопровід і каналізація. Святом для всіх чернівчан став пуск у 1897 році першого трамваю. Великого розмаху набуло житлове будівництво, з”являються будівлі для адміністративно-громадських потреб: лікарні, школи, готелі, клуби з бальними залами, народні доми. У 1908 році споруджується нова ошатна будова - залізничний вокзал, який мав за мету нагадати гостям міста, що вони приїхали не в якусь провінцію, а до "маленького Відня над Прутом".
Сучасна заповідна територія міста, історико-архітектурна спадщина старовинних Чернівців – це пам”ятник економічного розквіту саме тої епохи: кінець Х1Х- початок ХХ століть.

Архітерктурна спадщина
З повним правом можна стверджувати, що Чернівці – одне з небагатьох міст України з міською забудовою такої якості і коштовності. Достатньо сказати, що державний реєстр пам”яток архітектури нараховує 631 об”єкт охорони, 17 з яких загально-національного значення. Більшість пам”яток - це будинки в щільній забудові, які створюють ансамблі вулиць О. Кобилянської, І.Франка, Головної, О.Богомольця та інших. Крім того, окремо виділені твори ведучих зодчих Австро-Угорщини: колишня резиденція Буковинських митрополитів, міський театр, собор Святого Духа, Палац юстиції тощо.
Збереглося декілька пам”яток архітектури часів середньовіччя. Найдавніші пам”ятки так званого “хатнього типу”: дерев”яна Миколаївська церква (1604р.), яка після пожежі повністю відновлена, Успенська та Спиридонівська церкви (1715р.),Собор Різдва Пресвятої Богородиці (1767р.). Саме такі церкви характерні для дерев’яного будівництва Буковини XVI-XVIII ст.
Будівництво культових споруд Буковини втілило в собі кращі традиції зодчества минулих поколінь. Чудовим зразком неоготіки є єзуїтський храм Серце Ісуса, який тимчасово займає обласний Державний архів.
У 1787 році було зведено римо-католицький костьол Чесного Хреста. Окремо виділяється кафедральний собор Святого Духа, який у 1864 р. був освячений єпископом Буковинським Євгеном Гакманом - однією з найяскравіших постатей у духовному життя Буковини XIX ст.
У старих Чернівцях було багато культових будівель іудейської громади. Чернівецька синагога ( Темпль) була збудована у 1877 році і вважалась однією з видатних пам”яток міста. У дитячому хорі цього Темпля почав колись кар”єру співака Йозеф Шмідт, чия пісня облетіла весь світ. На жаль, втрачений його первісний вигляд, але чернівчани мають надію на відновлення Темплю.
Нині у відроджених храмах міста слово Боже лунає багатьма мовами, які відображають багатоголосся спільноти чернівчан: українською, російською, румунською, польською, німецькою, на івриті.
Адміністративним центром і висотною домінантою міста є міська ратуша, якій майже 160 років. За ці роки на її вежі тріпотіли різні прапори, на фасаді неодноразово мінялись герби, у залі засідань звучали різні мови. Незмінним залишалось головне призначення цієї споруди як резиденції міського самоврядування, відповідального за життєдіяльність міста.
Біля ратуші розташована перлина чернівецької сецесії - колишній офіс Дирекції ощадних кас, нині - Обласний художній музей. Серед оздоб фасаду виділяється мозаїчне панно із зображенням алегоричних фігур, які символізують економічне благополуччя краю.
Найгарнішою міською площею чернівчани вважають Театральну, окрасою якої є обласний театр ім. О.Кобилянської. За архітектурою та інтер”єром він не поступався перед віденським. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г. Гайнцен: “ Чернівецький театр- це мрія з оксамиту й золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером... Чернівецький театр – то пам”ятка обізнаним із культурою чернівчанам...”Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріко Карузо, Федір Шаляпин, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Моіссі та інші.
Поряд з театром розташована історична будівля Єврейського народного дому, нині міський Палац культури. У наші дні в ансамблі Театральної площі з”явився ще один штрих “Алея зірок”, де зібрано десятки славетних імен співаків та музикантів, які розпочинали своє сходження на велику сцену в Чернівцях.
Від Театральної площі рукою подати до шедевра ансамблю старих Чернівців, який справедливо вважається архітектурним символом міста – колишньої резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації - найкраще творіння відомого австрійського архітектора Йозефа Главки. Не відходячи від європейських традицій будівель такого призначення, Й. Главка стилістично збагатив архітектуру багатофункціонального ансамблю. Будучи резиденцією православного єпископа, архітектор, звичайно, зробив наголос на романо-візантійський стиль. Але з великим смаком і почуттям міри включив у декор мотиви ренесансної архітектури, готики, східні мавританські та іудейські елементи. Таким чином він показав східне походження візантійської церкви, спорідненість з римом і в широкому сенсі-єдність християнсько-іудейського світу. Сьогодні тут розташований Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, який в цьому році святкуватиме своє 130-річчя. Ще один витвір Йозефа Главки – вірмено-католицька церква, а нині Органний зал Чернівецької обласної філармонії. Одна з архітектурних пам’яток – будинок-корабель на Головній вулиці міста, який старожили називають „шіфою”. Оточений гамірними вулицями, цей будинок і справді - наче корабель серед бурхливого потоку життя.
Говорити про архітектурне обличчя міста можна довго, але краще один раз побачити. Сьогодні дух старих Чернівці, міста європейського, «маленького Відня», “Ієрусалима над Прутом” ”Вавілону Середньої Європи» як його раніше називали, на щастя, відроджується. Пішоходною є вул. О.Кобилянської, яка колись мала назву Herrengasse або Панська, і нею залюбки прогулювалися повжні чернівецькі газди. Сьогодні це також одна з улюблених вулиць міста, нею приємно пройтися: відремонтовані і відреставровані будинки, вимощені фігурною плиткою тротуари.
Міська громада опікується збереженням історичної архітектурної спадщини Чернівців і проводиться робота по внесенню Чернівців як міста полієтнічної архітектури до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Збереглося багато чудових пам’яток архітектури і історії. Цій темі приствячено грунтовні дослідження, видано книги, зняті фільми.


Культурна спадщина
Впродовж віків під впливом історичних подій Чернівці сформувалися як багатонаціональне та багатокультурне місто. І сьогодні, як і колись, одна з найголовніших рис міста-толерантність. Різні національності, віросповідання, політичні погляди ніколи не заважали чернівчанам жити у злагоді і взаєморозумінні. Зовсім не випадково наше місто стало колискою митців, які уособлюють і репрезентують різні національні культури. Славетні імена сяють на Алеї Зірок на Театральній площі Чернівців: Йозеф Шмідт, Орест Руснак, Сіді Таль, Дмитро Гнатюк, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Іво Бобул, Андрій Шкурган, Ян Табачник. Красне письменство представлено славними іменами Ольги Кобилянської, Аспазії Мунте, Міхая Емінеску, Рози Ауслендер, Еліазара Штейнбарга і Іцика Мангера. В скарбницю світової культури увійшло ім”я поета Пауля Целана. Всі вони писали різними мовами, у кожного був свій неповторний світогляд і стиль, але всі вони- чернівчани. Більшість з них народилися тут, отримали освіту і сформувалися як творчі особистості.
Чернівці – місто із самобутнім і неповторним колоритом збережених традицій в мистецтві та культурі. Туристичний потенціал зумовлений насамперед наявністю великої кількості пам”яток різних історичних епох і етнічних культур, багатою палітрою культурних звичаїв і традицій.
Крім музично-драматичного театру, в місті діє обласна філармонія, яка була побудована у 1877 як Будинок музичного товариства. І сьгодні тут звучить музика. Ви можете почути неповторні мелодії Карпат, побачити самобутні гуцульські танці у виконання заслуженого Буковинського ансамблю пісні та танцю, об”єднучого майже 80 видів сценічного мистецтва. За ці роки тут зі сцени звучали чаруючі голоси співаків Соломії Крушельницької, Модеста Менцинського, викликала захоплення гра талановитого музиканта Антона Рубінштейна та віртуозного скрипаля Жака Тібо. Тут починали свою сходинку в у велике мистецтво юна співачка Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зенкевич та інші талановиті Буковинці.
До послуг чернівчан та гостей міста органний зал філармонії, обласний театр ляльок, 8 музеїв, 4 музичних і художня школа, 5 кінотеатрів, будинок естетики та дозвілля, культурно – мистецький центр, студія бального танцю, 10 клубних закладів, 31 бібліотека. В місті понад 100 релігійних організацій і єпархальних управлінь, 4 духодні заклади.
В Чернівцях активно діє 10 громадських культурологічних організацій, в т.ч. товариства польської культури ім. А.Міцкевича, румунської культури ім. М. Емінеску, австрійсько-німецької культури, Чернівецьке обласне відділення Українського фонду культури. З 1997 року в Чернівцях реалізується міжнародний мистецький проект за програмою Ради Європи “Дні європейської культурної спадщини”. Щорічно на День міста проводиться фольклорний фестиваль “Буковинські зустрічі”, за участю художніх колективів з Польщі, Угорщини, Румунії та Німеччини.
В Чернівцях започатковано Всеукраїнський пісенний фестиваль «Червона рута», постійно проводиться міжнародний пісенний конкурс ім. В.Івасюка, обласний мистецький фестиваль «Візерунки Буковини».
Улюбленим місцем відпочинку і дитячих розваг є Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Шевченко, в якому відновлений літній театр, один з кращих на Україні.
В Чернівцях діє міжнародний спортивний центр “СуперКрос”, на базі якого щорічно проводяться змагання з мотокросу європейського та світового рівней.
Понад 70 туристичних підприємств в Чернівцях, готелі “Черемош”, “Буковина”, “Турист” та інші, комфортабельні автобуси та приватні таксі, сучасні ресторани з багатим вибором національних та європейських страв, різноманітні екскурсії по місту, Буковині і Західної України, походи в Карпати, кінні і велосипедні маршрути, сплави по гірських річках на плотах, байдарках і катамаранах, участь у фольклорних святах зроблять Ваше знайомство з містом цікавим, а відпочинок - приємним i незабутнім.

Управління споживчого ринку та туризму
департаменту економіки Чернівецької міської ради.
м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3.Тел. (0372) 52 01 21, 52 08 94.
Центр економічного розвитку міста. м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 20.
Тел. (0372) 58 51 57; 55 36 84. E-mail: center@rada.cv.ua
 

Назад к списку

Поиск

Письмо автору
Карта сайта
 1
eXTReMe Tracker